Тетяна Мельник на міжнародній конференції «НАТО у протистоянні викликам сучасного світу – Після Варшавського саміту 2016 року»

15-16 листопада 2016 року Тетяна Мельник взяла участь в міжнародній конференції «НАТО у протистоянні викликам сучасного світу – Після Варшавського саміту 2016 року», на якій представила наукову доповідь «Трансформація стратегічних концепцій НАТО: Роль ядерного стримування».

Цей захід був організований широким колом організацій, в тому числі Інститутом досліджень міжнародних відносин у Варшаві, кафедрою теорії зовнішньої політики і безпеки Лодзинського університету, Інститутом політичних досліджень Празького університету. Північноатлантичний альянс виступив співорганізатором. В цілому участь у заході прийняло 70 учасників з різних університетів та інституцій по всьому світу.

Конференція розпочалася з відео конференції з д-ром Джеймі Шей, заступником помічника Генерального секретаря НАТО з нових викликів безпеці. Серед проблем для НАТО д-р Шей відзначив здійснення Росією масштабних навчань, які важко відрізнити від прямої агресії; необхідність збільшити європейську частку у витратах на оборону Альянсу, з особливою увагою до модернізації та необхідність адаптації НАТО до філософії 20-го століття з врахуванням особливостей засобів 21-го століття. По питанню можливого розширення, Джеймі Шей зазначив, що остаточне рішення залишається за Швецією та Фінляндією, а якщо вони надають перевагу тісній співпраціто сконцентрувати роботу на суті, а не назвах.

Пан Ян Бжезінський з Атлантичної ради у своєму виступі визначив п'ять областей дій НАТО, в тому числі необхідність підтвердити трансатлантичну солідарність, забезпечити ефективне стримування, підвищити швидкість прийняття рішень НАТО і спробувати поглибити скоординованість стратегій ЄС і НАТО по Росії. В якості практичних заходів пан Бжезинський запропонував приділяти більше уваги навчаннямта моделюванню на кожному рівні командування, щоб гарантуватичітке розуміннязавдань в критичній ситуації. Нинішня ситуація виникла через пасивний підхід НАТО та разом з тим агресивною реакцією Росії, а активний підхід, навпаки,посуне Росію назад, адже вона буде змушена це зробити.

Представник RAND Corporation Девід С. Шлапак представив результати моделювання, що демонструють нездатність НАТО «втримати Балтику» більше двох днів у жодній із спроб, та підкреслив, що великі держави, як правило, не нападають на великі держави, якщо вони не впевнені, що отримають стратегічну перемогу із малими втратами. І Путін не повинен розглядати війну проти Заходу яквійну такого роду. Стримування можна розглядати як щось теоретичне і непридатне для використання протягом 9999 днів з 10000, але у цей останній день воно повинно захищати безпеку в Європі. Говорячи про можливість використання тактики «ескалації» російською стороною, пан Шлапак порівняв його з падаючим доміно без розуміння порядку доміно в темній кімнаті, де відомо лише те, що це погано закінчиться. Він заявив, що ядерна війна може статися лише в результаті провалу стримування і нинішні шанси, що така війна станеться як і раніше низькі, але будь-який рівень вірогідності вище 0 є неприйнятним. І завдання полягає в тому, щоб реінтегрувати ядерну зброю у військове мислення НАТО.

Пшемислав Журавський вель Граєвський з Лодзинського університету нагадав, що ми не можемо врятувати життя капітулюючи, і краще стримувати Росію не в останній момент, а з самого початку. Інший важливий момент за словами пана Граєвського полягає в підтримці єдності недопущення поділу Європи на окремі східнийта західний фланги.

Серед інших аспектів, згаданих на конференції було зазначено зіткнення інтересів Росії у боротьбі за виживання і підтримку сфери впливу,та необхідності НАТО захистити своїх членів і бажанні зберегти нинішній міжнародний порядок, щоу комплексі з сумнівами щодо гарантій та серйозною проблемою сприйняття ставить НАТО у складну ситуацію.