Проект «Ядерна історія України»

Основна інформація: проект розпочався у 2014 р. в Одеському Центрі з питань нерозповсюдження Одеського національного університету імені І.І.Мечникова. на данний момент головним спонсором є Шведська агенція радіаційної безпеки.

Суть проекту: забезпечення зацікавлених сторін (наукової спільноти та політиків) компетентним аналізом ключових питань ядерної історії України, яка обумовила сучасну політичну та соціальну ситуацію, пов’язану з ядерними аспектами. Триваючі дебати з приводу «за» і «проти» рішення України щодо її ядерного статусу залишаються гостро актуальною проблемою. Тому вкрай важливо розкрити історичні передумови виникнення цих дебатів.

Завдання проекту: вивчення недостатньо досліджених та невідомих аспектів ядерної історії України (які певною мірою пов’язані з сучасними політичними дебатами всередині та за межами нашої країни); розробка наукового підходу до наступних напрямків української ядерної історії:

  1. Національний аспект – професійна оцінка ролі України у радянській ядерній програмі та у пострадянський період. Вивчення національного аспекту дозволить запобігти політичним спекуляціям щодо безядерного вибору України.
  2. Міжнародний аспект – порівняльне дослідження ядерної історії України з історіями ядерних програм інших країн, таких як ПАР, Бразилія та ін., які можуть бути корисними для подальшого аналізу процесів ядерного нерозповсюдження у ширшому контексті.

Цілі проекту: підготувати всебічне та детальне дослідження ядерної історії України починаючи з початку 20 століття (коли зародилася ядерна фізика на території України) до сьогодні. Дослідження буде сконцентровано головним чином на ролі України в розвитку радянської ядерної програми, а також на історії української ядерної програми після набуття незалежності, коли Україна стала на шлях ядерного роззброєння та інтегрувалася у глобальні структури ДНЯЗ.

Структура дослідницького проекту:

Частина 1. Ядерні дослідження в Радянській Україні висвітлює наступні питання:

  • Розвиток ядерної фізики в Україні на початку 20 століття (1901 – 1924)
  • Створення радянської ядерної програми та розвиток ядерної фізики в Україні (1924 – 1938)
  • Ядерні дослідження в Україні напередодні Другої світової війни. Фізики та сталінська політика терору (1938 – 1941)
  • Ядерна фізика в період окупації та евакуації (1941 – 1945)
  • Створення радянської ядерної бомби. Кінець сталінської епохи (1945 – 1953)
  • Розвиток мирної ядерної енергетики, Чорнобильська катастрофа та розпад СРСР (1953 – 1991)

Частина 2. Ядерне роззброєння України висвітлює наступні питання:

  • Радянська ядерна спадщина та Україна: історія розміщення ядерних озброєнь та прийняття рішень
  • Ядерне роззброєння України: суть процесу та проблеми
  • Уроки ядерного роззброєння для України: теоретичний та практичний аналіз
  • Приклади ядерного роззброєння: порівняння з Україною.

Частина 3. Ядерна енергетика в незалежній Україні висвітлює наступні питання:

  • Ядерна енергетика в незалежній Україні: головні етапи розвитку, сучасний статус та перспективи
  • Еволюція режиму ядерної та радіаційної безпеки в Україні
  • Ретроспектива гарантій та розвитку безпеки і нерозповсюдження в Україні

Експерти залучені у проект на даний час:

  1. Поліна Сіновець, керівник Одеського Центру з питань нерозповсюдження Одеського національного університету
  2. Сергій Галака, професор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету
  3. Григорій Перепелиця, професор Інституту міжнародних відносин Київського національного університету
  4. Валерій Пятов, журналіст, автор монографії «Ядерні хроніки»
  5. Ірина Максименко, науковий співробітник Одеського центру з питань нерозповсюдження Одеського національного університету
  6. Олександр Чебан, науковий співробітник Одеського центру з питань нерозповсюдження Одеського національного університету
  7. Денис Кузьмін, менеджер проектів Одеського центру з питань нерозповсюдження Одеського національного університету
  8. Дмитро Чумак, науковий співробітник Одеського центру з питань нерозповсюдження Одеського національного університету
  9. Олександр Байрак, провідний бібліотекар Національної бібліотеки імені Горького
  10. Тарас Козулько, голова відділу зв'язків з громадськістю Державної ядерної інспекції України.