Експерти Одеського центру з питань нерозповсюдження на семінарі у Відні
- Деталі
- Опубліковано: Понеділок, 23 листопада 2015, 16:37
23-24 листопада 2015 Поліна Сіновець та Олександр Чебан брали участь у семінарі "Останні тенденції в ядерному нерозповсюдженні: де ми є та куди ми прямуємо?", який був організований Віденським центром з роззброєння та ядерного нерозповсюдження та Шведською агенцією радіаційної безпеки.
На семінарі особлива увага була надана наступним питанням: результати Конференції з розгляду Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (КР ДНЯЗ), яка відбулася у Нью-Йорку 27 квітня – 22 травня 2015 р.; перспективи подальшого врегулювання проблеми іранської ядерної програми після укладення угоди з Іраном 14 липня 2015 р.; стан реалізації Гуманітарної ініціативи та її впливу на режим Договору ядерного нерозповсюдження (ДНЯЗ); подальший розвиток освітньої діяльності у сфері ядерного нерозповсюдження.
У заході взяли участь дослідники зі США, Швеції, Австрії, України, Грузії, Молдови та Росії. Зокрема, на семінарі виступили такі відомі експерти з питань ядерного нерозповсюдження як Тарік Рауф зі Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру (СІПРІ), Ларс ван Дассен зі Шведської агенції радіаційної безпеки, Томас Йонтер зі Стокгольмського університету, Лора Роквуд (голова Віденського центру з питань роззброєння та ядерного нерозповсюдження), Поліна Сіновець (керівник Одеського центру з питань нерозповсюдження), Гаухар Мухатжанова (науковий співробітник Центру досліджень нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна у Монтереї (США) та інші.
Особливо жвава дискусія на семінарі розгорнулася навколо результатів нещодавньої КР ДНЯЗ, яка закінчилася провалом, оскільки країни-учасниці ДНЯЗ не змогли прийняти підсумковий документ, який містив план їх дій на наступні 5 років щодо зміцнення режиму ядерного нерозповсюдження. Керівник Одеського центру з питань нерозповсюдження Поліна Сіновець прокоментувала головну причину провалу конференції – відсутність консенсусу щодо скликання Конференції з питань створення зони, вільної від зброї масового знищення (ЗВЗМЗ) на Близькому Сході. Як зазначила Поліна Сіновець, зусилля у напрямку створення такої зони у найближчому майбутньому не увінчаються успіхом, оскільки немає прогресу у питанні врегулювання арабо-ізраїльского конфлікту, без чого ЗВЗМЗ не зможе існувати у близькосхідному регіоні. Експерт СІПРІ Тарік Рауф погодився з цим твердженням Поліни Сіновець і зазначив, що Конфренції з розгляду ДНЯЗ не можуть і не ставлять за мету вирішувати арабо-ізраїльський конфлікт або інші проблемні питання міжнародних відносин (такі як наприклад українська криза), КР ДНЯЗ мають на меті лише огляд поточних тенденцій у сфері ядерного нерозповсюдження.
Науковий співробітник Одеського центру з питань нерозповсюдження Олександр Чебан, який у кінці квітня 2015 р. був присутній на КР ДНЯЗ у Нью-Йорку, у своєму виступі на семінарі відзначив, що навіть якби підсумковий документ був прийнятий на цій оглядовій конференції, то це все одно також призвело би до ослаблення режиму ядерного нерозповсюдження. За словами Олександра Чебана, неприйнятий варіант підсумкового документу мав величезний недолік – він не містив жодної згадки про українську кризу та порушення гарантій, наданих Україні Будапештським меморандумом. Тож якби такий недосконалий підсумковий документ був прийнятий, то це означало б, що найбільший міжнародний форум з питань нерозповсюдження проігнорував би один із найсерйозніших сучасних викликів усьому режиму ядерного нерозповсюдження, який з’явився унаслідок так званої української кризи. Замовчування проблеми порушення Будапештського меморандуму у підсумковому документі КР ДНЯЗ могло б створити у без’ядерних країн (особливо у тих, які мають певні вагання щодо подальшого утримання від набуття ядерної зброї) враження про те, що міжнародна спільнота не здатна не тільки їх захистити від агресії з боку ядерної держави, вона не може хоча б засудити цю агресію. Тому Олександр Чебан припустив, що для світової безпеки в цілому і для України зокрема можливо навіть і краще, що КР ДНЯЗ не прийняла документ, який не містив згадки про порушення Будапештського меморандуму.
Тарік Рауф, коментуючи виступ Олександра Чебана, зазначив, що заради досягнення консенсусу на КР ДНЯЗ США були змушені домовитися з Росією про те, що питання України у проекті підсумкового документу не буде згадано, хоча делегації деяких країн, зокрема Канади, наполягали (на жаль безуспішно) на винесенні українського питання на розгляд учасників КР ДНЯЗ. Тарік Рауф також нагадав, що українська криза часто згадувалася в офіційних виступах багатьох делегатів КР ДНЯЗ, однак предметом переговорів проблема порушення Будапештського меморандуму так і не стала.
Учасники семінару також обмінялися думками щодо майбутнього іранської ядерної програми. Зокрема, представник Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ) та науковий консультант Одеського центру з питань нерозповсюдження Дмитро Чумак висловив побоювання щодо того, що часові рамки дії ядерної угоди з Іраном обмежені порівняно короткими строками – 10 – 15 років. Олександр Чебан згадав про проблему небажання Ірану надати МАГАТЕ інформацію про деякі воєнні аспекти своєї ядерної програми, які мали місце у минулому. Коментуючи ці та інші висловлювання присутніх на семінарі експертів, голова Віденського центру з питань роззброєння та ядерного нерозповсюдження Лора Роквуд висловила припущення про те, що попри певні проблемні питання ядерна угода з Іраном (яка офіційно називається Всебічний спільний план дій або ВСПД) у найближчому майбутньому не буде зірвана. Також на думку Лори Роквуд, для міжнародної безпеки було би краще, якби ВСПД містив би вимоги до Ірану зробити його минулу ядерну діяльність більш прозорою. Разом з тим, Лора Роквуд зазначила, що вона все одно підтримує подальшу реалізацію ядерної угоди з Іраном і вважає, що ця угода здатна справити позитивний вплив на світову безпеку.
Керівник Одеського центру з питань нерозповсюдження Поліна Сіновець також активно взяла участь у обговоренні інших питань, винесених у порядок денний семінару у Відні. Зокрема, вона зазначила необхідність врахування ментальних особливостей та культурних відмінностей країн при вивченні проблеми Гуманітарної ініціативи та її впливу на режим ДНЯЗ. Крім того, Поліна Сіновець поділилася з присутніми на семінарі викладачами вузів та експертами своїм досвідом освітньої діяльності у сфері ядерного нерозповсюдження.
Підсумовуючи результати семінару, професор Стокгольмського університету Томас Йонтер відзначив, що цей захід переконливо довів, що рівень експертів з питань ядерного розповсюдження в Україні, Грузії, Молдові та Росії суттєво виріс за останні десятиліття. За словами професора Йонтера, якщо раніше організовані для дослідників з цих країн аналогічні наукові заходи свідчили про нестачу на їх теренах фахівців з цієї вкрай актуальної тематики, то винятково позитивні результати плідної і змістовної роботи даного семінару у Відні продемонстрували, що у пострадянських країнах сформувалося нове покоління видатних експертів у галузі ядерного нерозповсюдження.